відкрито провадження что значит
Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу
Відкриття провадження у справі є самостійною стадією цивільного процесу. Вона цов’язала з безпосереднім прийняттям заяви до провадження конкретного судді та визначає початок вжиття суддею процесуальних заходів, передбачених законом для розгляду та вирішення справи по суті.
Відкриття провадження у справі складається з дій заінтересованої особи, яка подає заяву до суду, і дій судді, що приймає заяву до свого провадження або відмовляє у відкритті провадження. Ці дії спрямовані на визначення умов, підстав та порядку реалізації права особи на звернення до суду за судовим захистом (ст.З ЦПК).
Стадія відкриття провадження у справі є новою для цивільного процесу України. У теорії цивільного процесу до прийняття нового ЦПК першою стадією цивільного процесу була стадія порушення цивільної справи у суді, проте вона не знайшла свого нормативного закріплення у ЦПК 1963 р., оскільки глава 16 мала назву «Пред’явлення лозову», але фактично була відсутня норма, яка регулювала б процедуру пред’явлення позову. У статті 136 ЦПК 1963 р, були зазначені підстави відмови суддею у прийнятті заяви. Автор ще у 1999 р. ставила це питання1 та вказувала на те, що така невизначеність ЦПК не відповідає Конституції та порушує право особи на судовий захист.
3> Об’єктивні та суб’єктивні умови відкриття провадження у справі
Можливість практичного здійсненна права на звернення до суду за судовим захистом залежить від певних умов, які визначають можливість відкриття провадження у справі.
Питання про відкриття провадження у справі вирішується одноособово суддею, який перевіряє відповідність заяви умовам, визначеним законом для відкриття провадження у справі. З наявністю чи відсутністю певних процесуальних умов законодавством пов’язується можливість відкриття провадження у справі.
До першої групи слід віднести об’єктивні умови відкриття провадження у справі, тобто ті, які свідчать про можливість розгляду даної справи в суді в порядку цивільного судочинства, визначаються законом і не залежать від суб’єктивних ознак і дій позивача, заявника або їх представників.
1) наявність юридичної заінтересованості у позивача, заявника;
2) належність справи до компетенції суду у порядку цивільного судочинства;
3) відсутність рішення суду, що набрало законної сили, на тотожну заяву чи ухвали суду про закриття провадження у справі;
4) відсутність у провадженні цього чи іншого суду справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;
5) відсутність рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет.
До другої групи слід віднести суб’єктивні умови відкриття провадження у справі, які передбачають необхідність належного здійснення права на звернення до суду, яке є у особи, тобто додержання процесуального порядку реалізації права на звернення до суду.
До таких умов належать:
— підсудність справи даному суду;
— звернення до належного виду провадження цивільного судочинства (цю умову введено автором додатково);
— дотримання процесуальної форми звернення до суду, якою е письмова заява (її зміст і реквізити), сплата судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;
Юридична бібліотека України
Популярні розділи
Коментарі кодексів
Галузі права
Зміст
Поняття і значення відкриття провадження у справі
Процесуальна діяльність по відкриттю провадження у справі в суді першої інстанції має велике значення для забезпечення права на судовий захист і реалізації всього комплексу завдань і цілей цивільного судочинства. Саме тут вирішується питання про наявність умов, з якими закон пов’язує саму можливість виникнення провадження в суді загальної юрисдикції щодо розгляду та вирішення по суті конкретної цивільної справи. Наявність таких умов для звернення заінтересованої особи за судовим захистом і дотримання нею установленого законом порядку звернення ставить в обов’язок судді відкрити провадження у цивільній справі шляхом постановлення ухвали про відкриття провадження у справі. Лише після цього, за загальним правилом, і стають можливими виникнення і зміна по справі всієї сукупності цивільних процесуальних правовідносин.
Отже, без відкриття провадження у цивільній справі в суді першої інстанції неможливі судовий захист порушених або оспорюва-
них прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян та організацій, охорона державних і суспільних інтересів, а також досягнення факультативних цілей судочинства[33].
У відповідності з ЦПК судовий процес по цивільній справі може бути розпочатий лише на підставі поданого в суд заінтересованою особою або від імені заінтересованої особи позову.
У випадках, встановлених законом, звернутися в суд в інтересах заінтересованої особи можуть Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи (ч.І ст.45 ЦПК).
Відповідно до принципу диспозитивності в цивільному процесі не допускається порушення цивільних справ за власною ініціативою суду.
Зміст та значення стадії відкриття провадження у справі однакові у всіх видах цивільного судочинства, по всіх цивільних справах.
Позовна заява направляється в суд поштою або подається позивачем, його представником на особистому прийомі судді. Питання про відкриття справи вирішується суддею одноособово.
Суддя, ознайомившись із поданою позовною заявою, повинен зробити одну із процесуальних дій, передбачених ЦПК:
Відкриття виконавчого провадження
Зміст
Нормативна база
Поняття виконавчого провадження
Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень
Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню
Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець
Слід зазначити, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім:
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Вимоги до виконавчого документа
Відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:
У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.
Якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.
| ВАЖЛИВО! При отриманні виконавчого документа потрібно звернути увагу, на те, щоб виконавчий документ був підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, була зазначена дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред’явлення рішення до виконання. |
У яких випадках виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання?
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання
| Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання | |
|---|---|
| Протягом трьох років | загальний строк пред’явлення виконавчих документів |
| Протягом трьох місяців | посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган |
| Протягом усього періоду, на який присуджені платежі | виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо |
Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання
Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
Поновлення пропущеного строку
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання
Стягувач після отримання виконавчого документа пред’являє до примусового виконання даний документ разом із заявою про примусове виконання рішення, виконавцю за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»).
У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (Пункт 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5).
Адреси відділів державної виконавчої служби України можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-vikonavchix-sluzhb-ukraini
Адреси приватних виконавців можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-privatnix-vikonavciv
Зразки заяв про примусове виконання рішення можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/zrazki-dokumentiv
Оскільки направляється до виконання оригінал виконавчого документа, потрібно залишати підтвердження передачі даного документа до виконання, це може бути другий примірник заяви про примусове виконання рішення з відміткою органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця про отримання даних документів або квитанції про поштове відправлення.
Слід пам’ятати, що оригінал виконавчого документа направляється до виконавця, тому рекомендується залишати в себе ксерокопію даного документа. При цьому копію рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ направляти до виконання не потрібно.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Не зазначення стягувачем додаткових відомостей, що ідентифікують боржника не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.
| ВАЖЛИВО! Положення частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 |
|---|
До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.
На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (Пункт 3 розділу III Інструкції організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5).
Відкриття виконавчого провадження
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець зазначає про необхідність сплати судового збору згідно рішень, примусове виконання, яких передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно рішення немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»).
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Порядок направлення сторонам постанови про відкриття
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.
Стаття 187. Відкриття провадження у справі
1. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
2. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
1) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;
2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);
3) предмет та підстави позову;
4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;
5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження;
6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;
7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін;
8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;
9) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;
10) строк надання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;
11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається.
3. Якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
4. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.
5. Ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог частини п’ятої статті 128 цього Кодексу.
6. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
7. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
8. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
9. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
10. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
11. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
12. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
13. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Стаття 176. Відкриття провадження у справі
1. За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
2. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
1) найменування господарського суду, прізвище та ініціали судді, який відкрив провадження у справі, номер справи;
2) найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб);
3) предмет та підстави позову;
4) за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа;
5) дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження;
6) дата, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін;
7) результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін;
8) строк для подання відповідачем відзиву на позов;
9) строк подання пояснень третіми особами, яких було залучено при відкритті провадження у справі;
10) строки для подання відповіді на відзив та заперечень, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження;
11) веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
3. Якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.
4. Якщо суд в ухвалі про відкриття провадження у справі за результатами розгляду відповідного клопотання позивача вирішує розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд визначає строк відповідачу для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, який не може бути меншим п’яти днів з дня вручення ухвали.
5. Ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
6. У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
7. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п’яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
8. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
9. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
10. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
11. Суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
12. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
13. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Глава 3. Підготовче провадження
КОММЕНТАРИЙ от ресурса «ПРОТОКОЛ»:
Законом України «Про судовий збір» визначено різні ставки судового збору для позовів майнового та немайнового характеру.
Як правило для позивача великих труднощів у визначенні характер спору (майнового або немайнового) не виникає. Однак у окремих спорах така диференціація є досить складною, такою складною, що навіть суди плутаються у характері правовідносин з приводу яких і виник спір.
У даній справі держорган звернувся до суду із позовом до підприємства про визнання неналежним виконання вимог договору поставки та зобов’язання виконати умови вказаного договору.
Ухвалою суду першої інстанції, з висновками якої погодився і апеляційний суд, позов залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 ГПК України. Так на думку судів судовий збір було сплачено не у повному обсязі. Так, позивачем була заявлена позовна вимога майнового характеру, оскільки згідно з додатком до договору поставки вартість товару складає 60 714 000,00 грн.
На такі рішення позивачем було подано касаційну скаргу, яку Великою Палатою Верховного Суду залишено без зміни.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
У даному випадку вимоги позивача про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар ґрунтуються на наявності грошових вимог Національної ради до ТОВ «Новітнє обладнання», що виникли на підставі відповідного договору. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача до відповідача. Отже, позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку, носять майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи з розміру грошових вимог позивача, на припинення яких спрямовано позов.