галузеве машинобудування що це таке
133 «Галузеве машинобудування»
Спеціальність: 133 «Галузеве машинобудування»
Освітньо-професійна програма: «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем» (бакалавр)
Слово інженер пішло від латинського ingenium, що означає – здатний винаходити. На сьогодні інженер-конструктор – це високоосвічена людина, представник інтелектуальної еліти, що створює нові зразки техніки та котрий готовий виконувати організаційну та творчу роботу.
Професія інженер-конструктор передбачає здобуття знань та вмінь щодо розробки конструкцій, інструменту, механізмів, обладнання та машин різного технологічного призначення.
Освітня програма «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем» має на меті поєднання трьох складових підготовки інженера-конструктора:
Системи автоматизованого проектування, конструкторська документація (креслення), розрахунки виробів та їх аналіз в спеціалізованих комп’ютерних програмах, забезпечення вимог найбільш економного та високопродуктивного виробництва, технологічні системи та технічні завдання для виробництв – це основна частина роботи спеціаліста з галузевого машинобудування.
На сьогодні випускники спеціальності «Галузеве машинобудування» можуть займати інженерно-технічні посади на виробничих та проектних підприємствах, у конструкторських, науково-дослідних та навчальних установах, що працюють в напрямку конструювання механізмів, машин і обладнання різного технологічного призначення та організації галузевого машинобудівного виробництва.
Освітня програма «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем» спеціальності «Галузеве машинобудування» охоплює всі аспекти розробки технічних систем від початкових інженерних ідей до кінцевого варіанту спроектованої технічної системи та її підтримки після введення в експлуатацію.
На сьогодні випускники спеціальності «Галузеве машинобудування» можуть займати інженерно-технічні посади на виробничих та проектних підприємствах, у конструкторських, науково-дослідних та навчальних установах, що працюють в напрямку конструювання механізмів, машин і обладнання різного технологічного призначення та організації галузевого машинобудівного виробництва.
Освітня програма «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем» спеціальності «Галузеве машинобудування» охоплює всі аспекти розробки технічних систем від початкових інженерних ідей до кінцевого варіанту спроектованої технічної системи та її підтримки після введення в експлуатацію.
Студенти, котрі навчаються за освітньою програмою «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем», на перших курсах отримують фундаментальну підготовку, на основі здобутої базової підготовки. На наступному етапі студенти починають вивчати загальноінженерні дисципліни, а після цього студенти приступають до вивчення спеціальних дисципліни, котрі надають необхідні знання та вміння розробляти різноманітні конструкції деталей, інструменту і механізмів обладнання та машин різного технологічного призначення. Студенти вчаться підбирати матеріали для деталей різних мехатронних систем, розробляти конструкції деталей та вузлів, проводити необхідні проектні та конструкторські розрахунки, розробляти дизайн та забезпечувати ергономічні показники виробів. Починаючи з першого року навчання студенти паралельно фундаментальним і загальноінженерним дисциплінам вивчають комп’ютерне конструювання і моделювання з використанням спеціалізованих програм, зокрема програм SolidWorks та Autodesk Inventor. Таке поєднання дозволяє з однієї сторони вивчати інструменти геометричного моделювання SolidWorks та Autodesk Inventor, а з іншої поглиблювати знання з фундаментальних та загальноінженерних дисциплін через візуалізацію фізико-механічних явищ та процесів у вказаних програмних продуктах.
Дисципліни навчального процесу освітньо-професійної програми «Комп’ютерне конструювання мехатронних систем» (спеціальність «Галузеве машинобудування») можна поділити на наступні категорії:
Здобувачі вищої освіти мають можливість вибрати самостійно власну «освітню тракторію» підготовки та поглиблювати свої знання і навички в пріоритетних для себе та своєї майбутньої кар’єри напрямках за рахунок дисциплін вільного вибору, число яких складає 25% від всіх навчальних дисциплін. Вибіркові дисципліни поділяються на 3 рівні:
При підготовці за спеціальністю «Галузеве машинобудування» студенти проходять лекційне навчання в сучасних мультимедійних аудиторіях.
Лабораторія програмних продуктів Autodesk
Стратегії безперервної п’ятиосьової обробки PowerMILL дозволяють здійснювати повний контроль над орієнтацією осі інструмента відносно деталі
Лабораторія програмних продуктів SolidWorks
КНУТД
Київський національний університет технологій та дизайну
ГАЛУЗЕВЕ МАШИНОБУДУВАННЯ. Машинобудування
Спеціальність «133 ГАЛУЗЕВЕ МАШИНОБУДУВАННЯ»
Освітня програма «Машинобудування»
Освітній ступень «бакалавр»
01011 м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, навчальний корпус 1, кiмн. 1-0152, 1-0165
Телефони для довідок: +38044-215-21-68, +38044-256-29-94
Рівні освіти, на які проводиться набір вступників:
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.
Навчання проводиться за держзамовленням та за кошти фізичних чи юридичних осіб.
Телефони та контакти приймальної комісії
Адреса: 01011 м. Київ, вул. Немировича-Данченка, 2, навчальний корпус 4, 2 поверх.
Телефон для довiдок: +38044-256-29-75
Програма навчання враховує специфіку розвитку перспективних напрямів галузевого машинобудування, застосування провідних технологій проектування, розрахунків, 3D моделювання, обслуговування різних галузей машинобудівного комплексу України та за її межами.
Фахівці з галузевого машинобудування мають можливість працювати як на підприємствах машинобудівного комплексу, так і в інших галузях промисловості, не тільки України, але і за її межами. По закінченню університету студенти отримують диплом європейського зразка.
Типові початкові посади бакалаврів: бакалавр з галузевого машинобудування підготовлений до виконання професійної роботи на таких посадах: механік, механік виробництва, механік з ремонту устаткування, механік перевантажувальних машин, механік цеху, механік-налагоджувальник, технік з автоматизації виробничих процесів, технік з експлуатації та ремонту устаткування, технік з інструменту, технік з механізації трудомістких процесів, технік-конструктор (механіка), технік-технолог (механіка), копіювальник технічної документації, кресляр, кресляр-конструктор, інструктор з експлуатаційних, виробничо-технічних та організаційних питань, лаборант (галузі техніки), технік з налагоджування та випробувань, технік з підготовки виробництва, технік з підготовки технічної документації.
Навчання в університеті.
Навчальний процес супроводжується сучасними комунікаційними засобами навчання через «Модульне середовище освітнього процесу КНУТД», «Електронний журнал», «Zoom», «Google Meet» та інші, які забезпечують студентам зручний доступ до електронних освітніх ресурсів, включно з навчально-методичними матеріалами з дисциплін (конспектами лекцій, методичними вказівками, підручниками, навчальними посібниками, презентаційними матеріалами тощо), можливість здавати звіти, виконувати контрольні тестування, консультуватися з викладачами на форумах, дізнаватися про розклад занять, консультацій, екзаменів, результати навчання та багато іншого, що дозволяє також реалізувати неперервність навчання в дистанційному режимі навіть у мовах можливого локдауну.
На кафедрі прикладної механіки та машин при підготовці фахівців з галузевого машинобудування поглиблено вивчаються сучасні системи 3D-моделювання з використанням CAD/CAE/CAM систем SolidWorks, САМWorks, Creo PTC, ANSYS та Moldex 3D технології доповненої реальності Vuforia Studio PTC тощо, що застосовуються при проектуванні виробів різного призначення (деталі та механізми машин, зварні конструкції, вироби з листового металу та пластмаси, прес-форм та інші вироби різної складності), індустріального дизайну та візуалізації.
Студентам надається можливість пройти екзамен на рівень володіння програмою SolidWorks та отримати відповідний міжнародний сертифікат компанії Dassault Systemes (CSWA: Certified SOLIDWORKS Associate).
Фахові дисципліни проводяться в спеціалізованих аудиторіях, які оснащені елементами мехатроніки фірм Festo (Німеччина), Camozzi, Аrduino (Італія)) та робототехніки, промисловими та макетними мікроконтролерами фірми Arduino, різними мовами програмування (Arduino IDE, FluidSim, Freezing, Grbl, Marlin, Ladder Diagram та інші), 3D- принтерами тощо.
З метою поглиблення знань студентів з фундаментальних та загально-професійних дисциплін передбачено щорічне проходження практик на базових підприємствах та наукових установах.
Рівень підготовки студентів кафедрою прикладної механіки та машин підтверджується чисельними дипломами, грамотами та призовими місцями на всеукраїнських конкурсах та олімпіадах, а також високими посадами випускників минулих років.
За результатами навчання студенти здобувають такі знання та професійні навички:
Місцем професійної діяльності фахівця з галузевого машинобудування є:
Наступний рівень вищої освіти.
Після успішного завершення навчання випускники отримують диплом про базову вищу освіту встановленого державного зразка за спеціальністю 133 Галузеве машинобудування:
Одночасно з базовою вищою освітою студентам 3 та 4 курсів надається можливість здобуття військово-облікової спеціальності «Організація продовольчого, речового, шкіперського і торгівельно-побутового забезпечення» з отриманням по закінченню офіцерського звання. Час проходження військової підготовки узгоджений з розкладом занять студентів в університеті.
Всім студентам факультету Мехатроніки та комп’ютерних технологій, які мешкають в містах та населених пунктах за межами Києва та Київської області, забезпечено проживання в гуртожитках, які розташований неподалік від навчальних корпусів університету.
Можливе навчання за індивідуальним, зручним для студента, графіком, що дозволяє поєднувати навчання з роботою на старших курсах.
«ЩОБ БУДУВАТИ – ПОТРІБНО ЗНАТИ, ЩОБ ЗНАТИ – ПОТРІБНО ВЧИТИСЯ»
Готуйся серйоЗНО
до географії
Машинобудівний комплекс України та світу
За підручником «Географія» 9 клас, автори С. Кобернік, Р. Коваленко
РОЛЬ ТА СТРУКТУРА МАШИНОБУДУВАННЯ
Машинобудування – найважливіше із сучасних виробництв матеріальної сфери, значення якого неухильно зростає під впливом науково-технічного прогресу. Сьогодні неможливо уявити життя людини без машин: ані на виробництві, ані у сфері послуг, ані у побуті. Створюючи знаряддя праці, машинобудування саме істотно впливає на темпи й напрями науково-технічного прогресу в інших галузях господарства, зростання продуктивності праці та ефективність виробництва.
Машинобудування як промислове виробництво виникло в ході промислових переворотів в країнах Європи у ХVІІІ ст. Тоді поняття « машина » (від лат. machen – пристрій) означало технічний засіб, робота якого ґрунтується на використанні механічного руху з метою виконання певної роботи або одержання енергії. Перші машини були дуже металомісткими. Їх основним призначенням було замінити важку фізичну працю людини.
Становлення і розвиток машинобудування тривало протягом кількох століть. У конструювання нових машин увесь час впроваджувалися все нові й нові відкриття фізики. Загальносвітовою тенденцією стало постійне ускладнення машин та розширення їх асортименту. Із часом машини почали робити все меншими за габаритами, тобто відбулася їх мініатюризація. Металомісткість зменшилася, водночас зросла праце- та наукомісткість виробництва. Набули розвитку такі новітні виробництва, як електроніка, робототехніка, біомеханіка, моделювання біологічних систем. Сучасні «некласичні» машини вже здатні замінити людину під час виконання інтелектуальної роботи: моделювати будь-які процеси з використанням програмових продуктів, застосовувати комп’ютеризовані системи автоматизованого проектування та системи безперервного управління виробничим циклом. Нині машини слідкують за екологічним станом навколишнього середовища, роботою систем опалювання, рухом транспорту, керують виробництвом без участі людини. Новітні машини є в медицині, військовій справі, навчанні, повсякденному житті. Комп’ютери, телевізори, мобільні телефони, радіоприймачі, електронні годинники, електролампи, побутові прилади, роботи, лазерні верстати – усе це машини.
Отже, машинобудування – система виробництв важкої промисловості, що складається з проектування, виробництва та експлуатації різноманітних машин та устаткування.
Сучасні тенденції розвитку машинобудування. Для створення нових машин широко застосовуються принципи інженерії, фізики, матеріалознавства. Для цього необхідна спеціальна підготовка кваліфікованої фахової спільноти.
висококваліфікованих спеціалістів, що сприяє якнайшвидшому запровадженню у виробництво наукових винаходів. Технопарки також забезпечують трансфер технологій – їх передачу підприємствам для запровадження у виробництво у формі ліцензій, інжинірингу (консультацій), лізингу (фінансової оренди), створення спільних підприємств тощо.
У високорозвинутих країнах успішно діють понад 500 технопарків, зокрема у США, Японії, Німеччині, Великій Британії, Франції. У зв’язку з бурхливим розвитком виробництва з’явилися технопарки у Китаї. В Україні з 1999 р. також створюють
технопарки: у Києві (зокрема, «Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона», «Київська політехніка») та Харкові («Інститут монокристалів»).
Спеціалізація та кооперування у машинобудуванні. Усі машини і механізми складаються зі з’єднаних поміж собою найпростіших частин – деталей. Тому в технологічному процесі машинобудування виокремлюють три процеси: виробництво заготовок – виробництво деталей – складання кінцевої продукції.
Для виробництва кожної машини потрібні тисячі різноманітних деталей. Їх одержують з різної сировини, використовуючи найрізноманітніше обладнання та роботу працівників різної кваліфікації. Через те поєднати в межах одного підприємства весь технологічний процес від одержання заготовок до складання кінцевої продукції технічно неможливо. Тому основою нормального функціонування машинобудування є застосування таких форм просторової організації виробництва, як спеціалізація та кооперування виробництва
Спеціалізація передбачає зосередження одних підприємств лише на випуску окремих частин для майбутньої машини або заготовок для них. Інші – з цих частин складають готову продукцію – машину. Внаслідок спеціалізації для досягнення кінцевої мети – випуску готової машини – підприємства, що беруть участь у спільному виробництві, змушені вступати у виробничі зв’язки, тобто кооперуватися.
У машинобудуванні поширені усі види спеціалізації: технологічна, подетальна
Технологічна спеціалізація передбачає створення підприємств для виконання окремих технологічних операцій (процесів), які випускають заготовки та напівфабрикати для деталей та вузлів майбутніх машин. Прикладами таких підприємств є заводи з виробництва зварювальних конструкцій або литва.
Подетальна (вузлова) спеціалізація означає зосередження підприємства на виробництві із заготовок певних деталей, вузлів, агрегатів для використання їх під час складання машини. Наприклад, існують заводи автомобільних двигунів або шин.
Попредметна спеціалізація передбачає складання готових машин з деталей та вузлів, наприклад, автомобільні, тракторні, верстатобудівні заводи.
Таким чином, у виробництві кожної машини завдяки спеціалізації та кооперуванню бере участь ціла група підприємств. Лише їх злагоджена робота дає змогу виробляти кінцеву продукцію.
Структура та принципи розміщення машинобудування. Машинобудування складається з металообробки, «малої металургії» та власне машинобудування. Металообробка займається виготовленням металевих виробів (ножів, столових приборів, замків, фурнітури, цвяхів тощо), металоконструкцій, ремонтом машин та обладнання. «Мала металургія» представлена невеликими цехами при машинобудівних підприємствах, які випускають деталі для різноманітних машин. Воно представлене ливарним і ковальсько-пресовим виробництвами, штампуванням. Власне машинобудування складає різноманітні машини та обладнання.
Основними матеріалами, що використовуються у машинобудуванні, є чавун і сталь, тобто продукція чорної металургії. Частина машинобудівних виробництв є металомісткими. Але різні виробництва потребують неоднакової кількості металу. Останнім часом значно зменшилася металомісткість машин. До того ж зросло використання пластмас, кераміки, композитних матеріалів, а також кольорових металів, особливо сплавів алюмінію та міді.
Усі машини складаються з деталей. У деяких машин (наприклад, тепловозів,
екскаваторів) деталі дуже великі, їх складання не вимагає високої кваліфікації працюючих. У інших (літаків, автомобілів) деталі дрібні, а їх кількість становить сотні тисяч. Такі виробництва вважають працемісткими, тому що потребують у процесі складання залучення значної кількості трудових ресурсів. На початку ХХ ст. процес складання полегшив конвеєр, а нині – використання роботів.
Новітні галузі машинобудування (електротехніка, електроніка), продукція яких швидко морально застаріває, потребують серйозних наукових досліджень для постійного оновлення асортименту машин. Ці галузі вважаються наукомісткими.
Виробництва, які характеризуються високою металомісткістю, малими праце- та наукомісткістю продукції, що випускається невеликими серіями або окремими екземплярами, доцільно розташовувати у районах споживання продукції або поблизу металургійних баз. Підприємства, які випускають масову машинобудівну продукцію з високою працемісткістю та невисокою металомісткістю, зазвичай розміщуються у містах, де є кваліфіковані кадри.
Підприємства, яким властиві висока наукомісткість та мала металомісткість, розміщують у районах, де є висококваліфіковані кадри та науково- дослідні інститути.
Власне машинобудування вбирає понад 70 різних галузей, які, залежно від характеру продукції, технічних особливостей (матеріало-, праце- та наукомісткості) та чинників розміщення, об’єднано у три групи: виробництво машин і устаткування загального призначення (загальне машинобудування), виробництво транспортних засобів (транспортне машинобудування) та точне машинобудування.
Виробництво машин і устаткування загального призначення. Засоби виробництва, тобто устаткування для забезпечення роботи різних виробництв, виготовляє загальне машинобудування. Ці машини великогабаритні, тому потреба у чорних металах для їх виробництва дуже висока. Отже, основною технічною характеристикою загального машинобудування є його металомісткість. Такі машини важко транспортувати на великі відстані, тому основним чинником розміщення підприємств є споживач – підприємства, що застосовуватимуть дані машини у своїй діяльності. Важливим також є сировинний чинник. Оскільки основним матеріалом для складання таких машин є сталь, центри загального машинобудування часом поєднано з районами розвитку чорної металургії.
Загальне машинобудування складається з кількох виробництв, а саме: важкого машинобудування, енергетичного машинобудування, сільськогосподарського машинобудування, тракторобудування, верстатобудування, а також виробництва устаткування для легкої та харчової промисловості.
Важке машинобудування випускає гірничошахтне, підйомно-транспортне, металургійне обладнання (печі, прокатні стани), устаткування для хімічної промисловості, будівництва, портового господарства, шляхові машини (бульдозери, екскаватори, катки) тощо (мал. 124).
Енергетичне машинобудування виробляє турбіни для електростанцій різних
типів та дизелів, парові котли, дизельні двигуни тощо. Продукція цієї галузі випускається невеликими партіями або навіть одиничними екземплярами.
Тракторобудування є менш металомістким та більш працемістким. Воно складає колісні і гусеничні трактори, а також тракторні агрегати. Тракторобудування у своєму розміщенні орієнтується в основному на чинник
Верстатобудування займається виробництвом метало- та деревообробних,
автоматичних та напівавтоматичних ліній та іншого обладнання для підприємств з виробництва машин та виробів з різних матеріалів. Залежно від характеру обробки деталей верстати бувають різних типів. Токарні – застосовуються для всіх видів обробки поверхонь, свердлильні – для утворення
отворів, шліфувальні – для обробки поверхні абразивними інструментами, фрезерні – для обробки пазів та канавок. З розвитком науки і техніки змінилися й верстати. Нині вони стали менш металомісткими та більш наукомісткими. Обробка деталей вимагає більшої точності. Через те зростає частка верстатів з числовим та програмованим керуванням, верстатів-автоматів. Змінилося й розміщення верстатобудування. Якщо раніше воно було наближене до районів металургії, то нині – до центрів науки та технопарків. Зазвичай верстатобудування в країнах світу має вузьку спеціалізацію.
Устаткування для легкої та харчової промисловості виробляється у багатьох містах, що пов’язано із значними потребами у цій продукції. Це ткацькі верстати, швейні машини, печі для хліба, обладнання для кондитерських, маслосироробних, плодоовочеконсервних та інших виробництв.
Виробництво транспортних засобів. У зв’язку з інтеграційними процесами у світі в наш час розвивається стрімкими темпами транспортне машинобудування. Воно займається виробництвом різноманітних транспортних засобів і вирізняється своєю працемісткістю. Тому підприємства здебільшого тяжіють до великих міст, де є кваліфіковані трудові ресурси.
Водночас потреба у металі та наукових дослідженнях для створення різних видів транспорту неоднакова.
Залежно від видів транспортних засобів, що складаються підприємствами, розрізняють залізничне машинобудування, судно-, автомобіле-, авіаракетобудування, виробництво військових транспортних засобів.
Авіаракетобудування – найновіше найбільш науко- та капіталомістке виробництво транспортного машинобудування. Воно використовує практично
усю продукцію інших машинобудівних виробництв. Дане виробництво передбачає складання повітряних і космічних літальних апаратів та супутнього устаткування. Авіаракетобудування розвивається переважно у високорозвинутих країнах, де існує потужна наукова база та висококваліфіковані кадри. Держави-виробники цієї техніки часто орієнтуються не лише на внутрішній попит, а й на зовнішній ринок. Продукцією даного виробництва є пасажирські, вантажні, військові літаки, гелікоптери, штучні супутники Землі, космічні станції, модулі, ракетоносії.
Точне машинобудування. У другій половині ХХ ст. з’явилося найбільш наукомістке та найменш металомістке точне машинобудування. Воно дало світу новітню продукцію приладобудування, електротехніки і особливо електроніки. Продукція виробництв цієї групи є винятково різноманітною: оптичні прилади, персональні комп’ютери, радіоелектронні засоби, авіаційні прилади, засоби зв’язку, волоконна оптика, лазери, годинники, обладнання для вимірювання, дослідження та навігації, трансформатори, силові кабелі, медичне обладнання, холодильники, електронна апаратура побутового призначення для приймання, записування та відтворювання звуку й зображення тощо. Ці виробництва спочатку з’явилися в Європі, США та Японії, а потім їх було перенесено також до нових індустріальних країн Азії та Латинської Америки зважаючи на дешеву робочу силу. Розміщується точне машинобудування у районах високої технічної культури, що мають висококваліфіковані кадри, експериментальні бази, науково-дослідні інститути.
МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ
Місце машинобудування у господарстві України. Машинобудування є важливою складовою національного господарства України. В ній зайнята майже третина від усіх працюючих у промисловості. В Україні існує близько 1000 машинобудівних підприємств різного призначення. Основними виробництвами,
що формують головну частину вартості продукції, є авіа- та автомобілебудування, сільськогосподарське, енергетичне та важке машинобудування.
Також працюють підприємства тракторо-, верстато-, суднобудування, залізничного машинобудування. Практично повністю припинило існування українське точне машинобудування. Майже 2/3 підприємств перебуває у колективній власності, близько чверті – у державній. Приватних підприємств у машинобудуванні України небагато – лише близько 5 %.
У Донецькому промисловому районі сконцентровано виробництва устаткування для шахтного видобутку вугілля, насосів (Горлівка) та для металургії (прокатні стани, ковальсько-пресове обладнання), а також важких металорізальних верстатів, кар’єрних екскаваторів (Краматорськ, Кадіївка (до 2016 р. – Стаханов), Маріуполь).
У великих металургійних містах Придніпров’я – Кривому Розі та Дніпрі – налагоджене виробництво обладнання для металургійної промисловості, зокрема устаткування для безперервного розливу сталі, прокату труб, доменних печей тощо. У Кривому Розі також випускають гірничошахтне устаткування для залізорудної промисловості.
Україна є також виробником силових трансформаторів як важливої продукції електротехнічного машинобудування. Хмельницький трансформаторний завод «Укрелектроапарат» є одним з найбільших у Європі.
Виробництво металообробних машин і верстатів. Базовою галуззю машинобудування України є верстатобудування. Важливі центри верстатобудування – Київ (завод верстатів-автоматів), Харків (завод агрегатних верстатів), Одеса (верстатобудівний), Запоріжжя (верстатобудівний), Житомир (верстатів-автоматів).
Виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу. Україна має сприятливі умови для розвитку залізничного машинобудування: розвинута чорна металургія, розгалужена мережа залізниць, достатня кількість трудових ресурсів. Усе це зумовило розміщення підприємств локомотиво- та вагонобудувуння в східній та центральній частинах країни.
Понад 100 років тепловози виробляють у Харкові на заводі транспортного машинобудування. Окрім тепловозів це підприємство випускає військову бронетехніку – танки та бронетранспортери. Луганський тепловозний завод був зруйнований під час військових дій на Донбасі у 2014 р.
Промислові електровози випускають у Дніпрі на електровозобудівному заводі. Там створене сучасне науково-виробниче об’єднання з виробництва магістральних електровозів, на які Україна має великий внутрішній попит. Разом з німецьким концерном Siemens завод спроектував та освоїв серійне виробництво електровозів, які замінили на вітчизняній залізниці іноземні аналоги.
Вагонобудування в Україні спрямоване переважно на виробництво товарних вагонів, які виробляють у кількох центрах. Найбільшим з них є Крюківській вагонобудівний завод, що працює у Кременчуку. Майже 150 років він складає товарні вагони. Нині завод швидко пристосовується до кон’юнктури ринку та налагоджує випуск нової продукції: промисловий випуск вітчизняних пасажирських вагонів, потягів для метрополітену, ескалаторів. Головний та проміжні вагони метро Крюківського заводу експлуатуються у Києві з 2009 р. У 2012 р. підприємством було побудовано 2 швидкісні дев’ятивагонні електропотяги «Тарпан», а в 2014 р. сучасний пасажирський дизель-поїзд ДПКр2 в єдиному екземплярі.
У великих залізничних вузлах є підприємства з ремонту локомотивів та вагонів.
Будування суден і човнів. Не найкращі часи переживає українське суднобудування. Як морська держава Україна тривалий час славилася випуском морських та річкових суден різного призначення. Розміщення цих виробництв зорієнтоване на морські та річкові узбережжя.
Річкове суднобудування і судноремонт є на Дніпрі (Херсон, Запоріжжя, Київ) та Дунаї (Ізмаїл, Кілія, Вилкове).
Виробництво автотранспортних засобів. Працемістке виробництво автомобілів орієнтується в Україні на наявність достатньої кількості трудових ресурсів, а також розгалужену транспортну мережу, яка дає змогу ефективно використовувати кооперування у виробництві. Крім того, достатнє
виробництво металу, пластмас, виробництво шин, автомобільного скла, потужна науково-дослідницька база та великий внутрішній ринок збуту продукції є сприятливими передумовами для розвитку автомобілебудування в нашій країні, які поки що використовуються мало.
Автомобілебудування виникало в Україні у середині 50-х рр. ХХ ст. Тоді, колись найбільший у Європі, Львівський автобусний завод (ЛАЗ ) почав серійний випуск автобусів для внутрішньоміських маршрутів. Потім на Запорізькому автомобільному заводі (ЗАЗ) почалося складання малолітражних легкових автомобілів марки «Запорожець», а на Луцькому автомобільному заводі (ЛуАЗ) – вантажно-пасажирських автомобілів. Згодом виник К ременчуцький автомобільний завод (КрАЗ), який прославився виробництвом вантажних автомобілів, здатних перевозити 23 т вантажів, а також тягачів, вантажопідйомністю 30 т! Але слава цих чотирьох колишніх стовпів українського автомобілебудування вже у минулому.
За останні роки через економічну кризу та нездатність протистояти засиллю іноземної продукції автомобілебудування України суттєво змінилося як за характером своєї діяльності, так і за розміщенням. Запорізький та Кременчуцький заводи нині припинили випуск власних марок автомобілів і перейшли на великовузлове складання легкових автомобілів та позашляховиків
На внутрішньому ринку автобусів нині панує корпорація «Богдан» – одна з найбільш динамічних за розвитком компаній в Україні, об’єднує потужності для виробництва автобусів і тролейбусів, легкових та вантажних автомобілів, електробусів, комерційної та спеціалізованої техніки, а також має власну розгалужену торговельно-сервісну мережу по всій країні. Нині це найбільший автовиробник в Україні. Головне виробництво корпорації «Богдан» – це найсучасніше за обладнанням підприємство в місті Черкаси, яке здатне випускати 120–150 тис. легкових та 15 тис. вантажних автомобілів на рік. У 2005 р. корпорація «Богдан» придбала у власність потужності автозаводу в Луцьку. Нині там виробляють автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, електробуси, а також здійснюють великовузлове складання легкових автомобілів Республіки Кореї.
Нині в Україні значно менше за обсягами виробництво автобусів також ведеться у Черкасах, Борисполі, Чернігові, Рівному та інших містах. В останні роки в Україні відновлюється вітчизняне виробництво рухомого складу для міського електротранспорту: тролейбусів і трамваїв (Київ, Дніпро).
Значним виробником сучасного пасажирського електротранспорту для міст – трамваїв, тролейбусів та електробусів – стала корпорація «Електрон» (Львів). Трамваї та тролейбуси «Електрон» – це низькопідлогові підвищеної комфортності вагони із системою кондиціонування салону, зниженим рівнем вібрації та шуму. Трамвайні вагони призначені для колій різної ширини та мають 3, 5 і більше секцій. Головною особливістю львівського тролейбуса є можливість його автономного ходу, тобто без контактної мережі, на відстань до 3 км. Електробус «Електрон» – це екологічний міський транспорт нового покоління, який здатний без підзарядження акумуляторів проходити до 300 км. Крім того, корпорація «Електрон» є виробником спеціальних автомобілів для комунального господарства та екстреної медичної допомоги.
В Україні також налагоджене виробництво мотоциклів марки «Дніпро», причепів та автофургонів для перевезення пошти та харчових продуктів на Київському мотоциклетному заводі (КМЗ). У Харкові та Чернігові виробляють спортивні та дитячі велосипеди, дитячі та інвалідні візки.