все таки правопис в українській мові
УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
МОРФОЛОГІЯ
Частка
Правопис часток
Словотворчі частки пишуться разом, окремо або через дефіс.
Разом пишуться:
а) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абищо, абияк, аніскільки, анітрохи, анічогісінько, аніяк, дедалі, деколи, декотрий, дещиця, дещо, чималенький, чимало, щовечора, що
години, щоденник, щодня, щодоби, щодуху, щонайкращий, щоправда, щоразу, щосили, якби, якнайшвидше, якомога, якщо та ін.;
б) частки би (б), то, що у складі сполучників: щоб, якби, немовбито, нібито, абощо, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток авжеж, атож ;
в) частка -ся (-сь) у зворотних дієсловах: будується, наївся (наївсь);
г) частка -сь у складі займенників і прислівників: котрийсь, котрась, котресь, якийсь, якась, якесь;десь, колись,.хтось, щось.
Окремо пишуться:
а) частка що в сполуках дарма що, тільки що, хіба що, що ж до;
б) частка то в експресивних сполученнях що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
а) частки бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють значення окремого слова: іди-бо; давай-но; тільки-но; так-от, як-от; отакий-то, стільки-то, тим-то, якось-то; важкий-таки, все-таки, дістав-та-ки, так-таки;
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: скільки ж то (написано), чим би то (втішити).
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Частка таки пишеться окремо від тих слів, яких вона стосується, якщо вона стоїть перед ними: Він таки забіг до друга.
Модальні частки теж пишуться окремо, а саме:
а) частка же (ж), що відіграє видільну роль у реченні:
Ходи ж зі мною; Він же великий учений;
б) частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності: На що то одній людині стільки грошей? Чи це вже й пожартувати не можна?
Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування
Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм «повідомлення-видалення» для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.
Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.
© 2008-2021 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.
Все таки правопис в українській мові
Люблю я українську мову,
Що розквітає на вустах,
Бо наймиліше — рідне слово:
Воно із серця пророста!
ПАМ’ЯТАЙМО
Написання часток разом
Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-
у складі будь-якої частини мови (крім
сполучників прислівникового типу)
абияк, анітрохи, дещо, чимало,
щоразу, якби
Частки би (б), то, що в складі сполуч-
ників
Частку же (ж) у складі стверджуваль-
них часток
пишеться, працюється, напивсь
десь, колись, хтось, щось
Написання часток окремо
Модальні частки з різними частинами
мови
він же був, ходімо ж, дивлюсь на це
Формотворчі частки з дієсловами
хай запише, нехай прочитає, зробив би
Частку що в словосполученнях
дарма що, тільки що, хіба що, що ж
Написання часток через дефіс
Будь-що, хто-небудь, казна-де, хтозна-як
246. І. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис часток з різними
частинами мови.
1. Становімо пам’ятники, (не) (хай)стоїть наш Кобзар на превічну
славу! <Ю. Яновський). 2. «Ви добре його знаєте?» — поспитав я,—
«Ато (ж)» (М. Коцюбинський). 3. От як (би) йому так і вернутися, що
(б) мати ще спала (Панас Мирний). 4. Пісенник став тут (же) бібліо-
графічною рідкістю. 5. Як (би) не мамина пісня, яким
убогим було (б) наше життя (В. Скуратівський). 6. Діду,
серце, голубчику, заграй (яку)небудь (Т. Шевченко).
7. Любить людей мене навчила мати, і рідну землю, що
(б)там не було. 8. Я хотів (би), як ти прожити, що (б) не тліти, а за-
вжди горіть (В. Симоненко). 9. На вихрястій голові казна (як) трима-
ється картуз старого фасону (О. Довженко). 10. Линь (же), спів,
гарячим променем кругом (В. Сосюра). 11. Як (би) були батько, мати,
та й були (б) багаті, було (б) кому полюбити, було (б) кому взяти
(Т. Шевченко). 12. Але (ж) це просто чудо якесь з чоловіком зробило-
ся (О. Гончар). 13. «Ти знаєш, де всі майстерні?» — «Ще (б)пак!»
(3. Тулуб)
247. І. Усно перекажіть зміст тексту. Які забавки на Великдень відомі вам?
Доповніть переказ розповіддю про великодні ігри та обряди, пов’я-
зані з цим святом. Доберіть синоніми до слова «Великдень».
Земля молодою травицею вкривається, ніжні листочки з набухлих
бруньок звільняються. А люди ж усміхнені, щасливі. Та й вітаються
по-особливому: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!» — вклоня-
ються у відповідь. Щоразу цілуються тричі,
писанками обмінюються.
Що ж то за диво — писанка! Дарма що
звичайне яйце, а так майстерно розписане
візеру нками, що й надивитися не можна!
І чому б то людям так яйце розмальовувати?
А тому, що здавна вважається воно символом
життя, сонця та всякого початку.
Тож на Великдень і забави особливі.
У «блудька», скажімо, граються так: на зем-
лю кладеться писанка. Коли хто-небудь
з гравців відходить від неї на п’ять кроків,
йому зав’язують очі й розкручують. Потім
дозволяється зробити п’ять кроків уперед.
Очі розв’язують. Хай спробує дотягнутися
рукою до писанки. Якщо дотягнеться — він
переміг, якщо ні — обирається хтось інший
(За Л. Мацюк).
II. Запишіть речення з частками. Поясніть
написання часток разом, окремо й через
Написання часток бо, но, то, от, таки
Частку то у складі окличних сполучень, які викону-
ють роль підсилювальних часток
що то за, що то, чи то
Коли між часткою та словом стоїть інша частка
іди ж бо, все ж таки
Через дефіс пишемо
Частки бо, но, то, от, таки, коли вони виділяють
значення окремого слова і стоять після нього
іди-бо, давай-но, так-
от, тим-то, все-таки
Написання часток окремо і через дефіс
248. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання часток та їх роль
у реченнях.
1. Де (ж) (таки) без хиб ви друга на землі знайти мо-
Ґ Хиби, Юрба ‘і Гли ^ Р ильськи й)- 2. Отак (то), друже мій, живи, (то)
^’ й весело на світі буде. 3. Отакий (то) наш отаман, орел
сизокрилий (Т. Шевченко). 3. Та (от) звуки величного ор-
кестра заглушують увесь сміх і гомін (О. Іваненко). 4. Який (бо) ти,
дідусю, став суворий! 5. Ти знов (таки) своєї! 6. Він був (таки) вели-
кий чоловік (Леся Українка). 7. Одна (ж) (бо) в нас Вітчизна-мати, ми
змалку вірні їй сини (М. Сингаївський). 8. Дожив (таки) до жнив (Нар.
те.). 9. Дні весняні, гарячі, сівба тільки (но) почалася, тут не до сну,
не до спочинку (І. Цюпа). 10. Чим (би) (то) втішити сестрицю, як зве-
селити. 11. Що (то) за дівчата гарні у нас на селі! (Марко Вовчок).
12. А час (таки) треба виграти (О. Кундзич). 13. О, (як) (би) (то) листя,
листя не жовтіло, о, (як) (би) (то) серце вічно зеленіло (В. Сосюра).
14.1 що ми на Вкраїні (таки) український народ, а не просто юрба, що
у звітах населенням зветься (В. Баранов).
249. І. Прочитайте текст. Назвіть малюнок рядками з тексту. Визначте
стиль і тип мовлення. Доведіть свою відповідь прикладами з уривку.
Коли, за народним повір’ям, варто мати гроші в кишені? Підготуйте
розповідь про народні прикмети у весняно-літній період.
На іконах Святого Юрія зазвичай зображують лицарем на білому
коні зі списом у руках. Ним він щойно забиває дракона.
День Юрія святкується в Україні шостого травня. У цей день
відбуваються традиційні обходи полів. В полі люди промовляють:
«Роди ж бо жито-пшеницю та всяку пашницю». Про цього святого
складено багато прислів’їв та оповідок,
як-от: «Святий Юрій звірів пасе та при-
значає здобич для них. Тому-то не го-
диться в цей день відбирати від звіра
те, що він схопив, бо то йому Святий
Юрій призначив. Вовк — Юрків соба-
ка». Такі повір’я існують у народі.
Є прикмета, що саме в день Свя-
того Юрія починає співати соловей-
ко та вперше кує зозуля. «Якщо той,
хто першим почує зозулю, має гроші
в кишені — матиме гроші цілий рік»
II. Випишіть речення з частками. Зробіть морфологічний розбір час-
ток за наведеною табличкою.
Написання часток
Частки з іншими словами в реченні пишуться по-різному: найчастіше — окремо, рідше — через дефіс або разом.
Окремо від інших слів пишеться переважна більшість часток: зробив би, принеси ж, адже ж, як же бути, ось як, он куди, тільки так.
Проте в складі сполучників та інших часток вони не виділяються як частки і пишуться разом: адже, отже, аякже, таж, тож, отож, атож, теж, авжеж, щоб, якби, мовби, немовби, ніби, неначеб, неначебто, немовбито, нібито, тобто, цебто’, але: коли б, коли б то, хоч би, але ж, бо ж, або ж, адже ж, отже ж.
Частки ось і он пишуться разом лише в словах осьде і онде. Але залежно від вимови їх можна писати й окремо: ось де, он де.
Проте ці частки пишуться окремо:
а) якщо між часткою і словом є інше слово: казна-хто —казна з ким, будь-що — будь про що, принеси ж бо, якби
ж то, все ж таки;
б) якщо частка таки стоїть перед словом, яке вона підсилює: таки зробив, таки моя правда (але: моя-таки
правда).
Проте ці частки пишуться окремо:
а) якщо між часткою й словом є інше слово: абихто — аби до кого, дещо — де про що, ніхто — ні з ким, щогодини —
що дві години, щодня — що другого дня, щодень — що не день, щодо — що ж до;
б) якщо частка що стоїть після слова, до якого вона відноситься: тільки що, поки що, дарма що, хіба що, ледве що.
Крім того, слід мати на увазі, що є три різні частки то:
а) вказівна — пишеться окремо: Дівчинка, видимо, сама захотіла переконатися, чи то справді так, і заляпала бо
сими ніжками по долівці (Григорій Тютюнник);
б) підсилювальна — пишеться, як правило, через дефіс:
Отакий-то Перебендя, старий та химерний! Заспіває весільної, а на журбу зверне (Т. Шевченко);
в) словотвірна — пишеться разом: Кажуть, начебто араби перші вміли робити дзиґарі (М. Коцюбинський).
Про написання частки не з іменниками, прикметниками, дієсловами та прислівниками див. відповідні частини мови.
З числівниками, займенниками, прийменниками, сполуч никами, вигуками частка не пишеться окремо: не десять, не перший, не я, не наш, не весь, не цей, не при людях, не для слави, не без успіхів, не щоб допомогти, не ах який.
Але не пишеться разом у прийменнику незважаючи на і з займенниками неабиякий, неабихто.
Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся
Правопис часток
Частки з різними частинами мови пишуться разом, окремо і через дефіс. Але важливо знати, у яких випадках як написати. Тому беріть на замітку, щоб не допускати помилок на ЗНО.
Разом пишуться:
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, де на якому, ні з якими;
2) частки би (б), же (ж), то у складі інших часток і сполучників: немовбито, тобто, якби, мовби, авжеж.
Окремо пишуться:
1) усі частки, які творять форми слів або надають їм різних смислових, модальних та емоційно-експресивних відтінків:
а) частки хай, нехай, за допомогою яких творяться форми наказового способу дієслів: нехай заспіває, хай не розбудить;
б) частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслів: спочив би, прийшла б;
в) частка же (ж), яка відіграє підсилювано-видільну роль: знайшов же;
2) частка що у сполученнях дарма що, тільки що, хіба що, що ж до
3) частка то в експресивних сполучниках що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
Через дефіс пишуться:
1) частки бо, но, то, от, таки, коли вони підкреслюють значення окремого слова: пиши-бо, якось-то, як-то, дістав-таки.
Примітки: 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: хто б то, скільки ж то.
2. Якщо частка таки стоїть перед словом, до якого відноситься, вона пишеться окремо: таки намалював, таки зрозумів;
2) частки будь-, небудь-, казна-, хтозна, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-хто, який-небудь, казна-який, хтозна-скільки.
Примітка. Якщо між часткою і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: казна в чому, будь із ким.
Все таки правопис в українській мові
Розрізняють словотворчі частки, які, уточнюючи зміст окремих слів, є їх складовими частинами, і формотворчі частки, які вживаються лише в деяких формах слова для вираження граматичних значень (хай, би та ін.).
А. Словотворчі частки пишуться разом, окремо або через дефіс.
а) Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як— у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): аби́що, аби́як, аніскі́льки, анітро́хи, анічогі́сінько, анія́к, деда́лі, де́коли, де́котрий, де́щиця, де́що, чимале́нький, чима́ло, щове́чора, щогоди́ни, щоде́нник, щодня́, щодоби́, щоду́ху, щонайкра́щий, щопра́вда, щора́зу, щоси́ли, якби́, якнайшви́дше, якомо́га, якщо́ та ін.
б) Частки би (б), то, що в складі сполучників: щоб, якби́, немо́вбито, ні́бито, або́що, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток авже́ж, ато́ж (див. ще § 32).
д) Частка не, коли вона виступає в складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається: неві́льник, него́да, неду́га, не́жить, немовля́, нена́висть, не́ук; невгаси́мий, незліче́нний, невпи́нний, невсипу́щий, нега́йний, нена́висний, ненаста́нний, непохи́тний, нестя́мний; невдо́взі, неви́нно, невпи́нно, незаба́ром, непору́шно, несамови́то, несказа́нно.
З дієсловами не пишеться завжди окремо, крім тих, що без не не вживаються: нево́лити, незчу́тися, нена́видіти, нестя́митися, і тих, яким частка не надає нового значення: незду́жати (хворіти), непоко́їтися (хвилюватися), несла́вити (ганьбити). Але залежно від значення дієслова частка не може писатися й окремо: не зду́жати (не змогти), не сла́вити (не прославляти).
е) Частка не в складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі: недобача́ти, недовико́нувати, недоде́ржати, недоїда́ти, недока́зувати, недолю́блювати, недооці́нювати, недоплати́ти, недочува́ти; недови́конаний, недоде́ржаний, недозрі́лий, недока́заний, недооці́нений, недопи́саний, недоро́слий, недочу́тий; недо́биток, недо́їдок, недокрі́в’я, недо́лік, недо́літок, недорі́д, недоста́ча, недося́жність, недоте́па, недоторка́нність, недо́ук. Якщо частка не виступає для заперечення дії, вираженої дієсловом із префіксом до, вона пишеться з таким дієсловом окремо: він недочува́в, але: Він не дочув моїх слів.
Примітка. Частка не пишеться окремо від прикметника, що має при собі як пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні, а також окремо від прикметника, перед яким стоять: дале́ко, зо́всім, аж нія́к: Ні до чого не здатна людина; Нітрохи не цікава лекція; Далеко не досконалий твір; Зовсім не великі обов’язки; Аж ніяк не приємні спогади;
ж) Частка не з дієприкметником, якщо він є означенням до іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: незакі́нчена пра́ця, нез’ясо́вані пита́ння, нержаві́юча сталь, неспросто́вані фа́кти.
з) Частка ні з займенниками, якщо вона не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками: ніхто́ (ніко́го), нічи́й (нічиї́м), ніщо́ (нічо́го), нія́кий (нія́кому); ні́де й ніде́, ніза́що, нізві́дки, нізвідкіля́, ні́коли й ніко́ли, ніна́що, ніскі́льки, нітро́хи, нія́к.
а) Частка що в сполуках дарма́ що, ті́льки що, хіба́ що, що́ ж до.
б) Частка то в експресивних сполученнях що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.
в) Частка не зі словом, з яким вона не становить єдиного поняття, а є лише запереченням: Не доля вирішує — людина творить свою долю; То не глибока річка клекоче, то шумить зелений ліс; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а бажання. Але: Не через небажання, а через невміння він не виконав цієї роботи.
д) Частка не з прикметниками у функції присудка, якщо часткою не заперечується ознака, виражена даним словом: Ця річка не широка (заперечення), але: Ця неширока річка впадає в Дніпро (одне поняття).
Примітка. Якщо між не й відповідним прикметником-присудком за змістом речення можливе є (був, була́ тощо), частку не слід писати окремо; якщо зв’язка на цьому місці порушує смисл, частку не треба писати разом: Цей будинок не старий (не є старий); але: Цей будинок (є) нестарий (тобто відносно недавно збудований).
е) Частка не з дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова: Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами; Ця робота ще не доведена до кінця; Я відклав ще не дописаний лист.
є) Частка не з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового походження, а також при прийменниках і сполучниках: не три, не п’я́тий; не ти, не цей, не і́нші; не іна́кше, не так; не при. не на. ; не то. не то; також не раз.
ж) Частка не з підсилювальними прислівниками та незмінюваними присудковими словами, а також при словах, які пишемо через дефіс: не ду́же, не зо́всім, не цілко́м; не від то́го, не до́сить, не мо́жна, не тре́ба; розмовля́ють не по-на́шому.
з) Частка ні, вживана для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стійких словосполученнях без дієслова (присудка), що мають характер заперечного звороту: ні живи́й ні ме́ртвий, ні кро́ку да́лі, ні на ма́кове зе́рно́, ні па́ва ні ґа́ва, ні ри́ба ні м’я́со, ні се́ ні те́, ні сюди́ ні туди́, ні та́к ні ся́к.
и) Частка ні, вживана як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка: Він не придатний ні до роботи, ні до розмови; Дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити; Ні один не зробив так, як треба.
і) Частка ні в складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенників прийменником: ні в ко́го, ні до ко́го, ні з ким, ні до чо́го, ні за́ що й ні на що́ (з різними значеннями), ні на яко́му.
Через дефіс пишуться:
а) Частки бо, но, от, то, таки, коли вони виділяють значення окремого слова: іди́-бо; дава́й-но; ті́льки-но; так-о́т, як-о́т; отаки́й-то, сті́льки-то, ти́м-то, я́кось-то; важки́й-таки, все́-таки, діста́в-таки, та́к-таки.
Примітка 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: скі́льки ж то (написано), чи́м би то (втішити).
Примітка 2. Частка таки пишеться окремо від тих слів, яких вона стосується, якщо вона стоїть перед ними: Він таки забіг до друга.
в) Частка не, вживана як префікс в іменниках — власних назвах: не-Євро́па, але в загальних — разом: нелюди́на, неісто́та.
Б. Формотворчі частки пишуться окремо від інших слів, зокрема:
а) Частки хай, нехай, за допомогою яких утворюються форми третьої особи однини й множини наказового способу: Хай живе мир між народами! Нехай міцніють дружні відносини між країнами!
б) Частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслова: зайшо́в би, пішла́ б.
В. Модальні частки теж пишемо окремо, а саме:
а) Частка же (ж), що відіграє видільну роль у реченні: Ходи ж зі мною; Він же великий учений.
б) Частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності: Нащо то одній людині стільки грошей? Чи це вже й пожартувати не можна?